Опис моделі реалізації медіаосвіти

в спеціалізованій школі № 43 «Грааль»

         Щойно народившись, сучасна людина потрапляє в середовище, наповнене численними медіа. Це – її повсякдення, з якого вона дістає необхідну інформацію, зразки та моделі поведінки в соціумі, приклади належних, соціально прийнятих переживань, засоби уникати тиску буденності й переживати яскраві позитивні і негативні емоції й почуття, альтернативні зразки відпочинку й дозвілля тощо.

         Особливості медіа-середовища, саме аудіовізуальних медіа, ідеально узгоджуються з природними потребами дітей, тому міцно утримують їх у сфері свого впливу. Для дітей екранні медіа образи є головним джерелом соціального знання, справжнім «підручником життя».

         На сьогоднішній день значення медіа в житті людини, особливо дітей, «аборигенів цифрового світу», переоцінити неможливо. Тому сьогодні таку важливу роль має виховання медіакультури особистості, привиття їй медійної грамотності.

         У поточному навчальному році школа працює над проблемною темою: «Використання сучасних педагогічних та інформаційних технологій в освітньому процесі для активізації творчого потенціалу учнів». Ця тема проходить червоною ниткою через модель медіаосвіти нашої школи, головною ідеєю якої є «Формування медіакультури особистості в умовах сучасної медіареальності, виховання свідомого, компетентного і творчого споживача медіа».

         Суть нашої моделі полягає в тісній співпраці школи, сім’ї і громади. У школі ми озброюємо дітей знаннями щодо медіа культури, надаємо їм потрібні уміння і навички. Працюючи із сім’єю, налаштовуємо батьків на правильне розуміння медіа, адже ази поведінки, культури закладаються саме в сім’ї. Через громаду і у громаді учні реалізують суспільно корисні, соціально значущі проекти, де використовують набуті знання і уміння, демонструють високий рівень медіа грамотності.

         Особливості нашої моделі медіаосвіти:

1) курс медіаосвіти прив’язується до ідеї використання інформаційно-комунікативних техноогій, що дає дітям можливість використовувати ІТ для створення власних медіапродуктів;

2) практична спрямованість і соціальна відповідальність – діти презентують власні якісні медіа продукти широкому загалу, розв’язують конкретні проблеми засобами медіа;

3) якісна підтримка психологічної служби, впровадження курсів, що розвивають навички спілкування, партнерської взаємодії, взаєморозуміння, критичного мислення;

4) формування навичок медіа компетентності для подальшої самореалізації.

Створена у школі Модель медіа-освіти спрямована на реалізацію очікуваних результатів:

- сформувати в учнів стійкі навички критичного мислення;

- сформувати у них медіаімунітет особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіа середовищу;

- розвинути вміння та навички сприймання медіатекстів;

- навчити учня використовувати медійний простір для реалізації пізнавальних інтересів, навчальної програми;

- сформувати навички управління медійним простором та медійним контентом;

- сформувати в учня медіакультуру та медіакомпетентність.

 

         У школі медіаосвіта реалізується за трьома напрямками:

Урочна форма діяльності
Заходи	Тематика заходу
Впровадження факультативу «Медіграмотність»	Запровадження програми викладання факультатву, враховуючи специфіку навчального закладу.
Використання форм истанційне навчання	Надання учням можливості самостійно отримувати необхідні знання, користуючись розвинутими інформаційними ресурсами, забезпечуваними сучасними інформаційними технологіями.
Уроки з елементами медіаосвіти	Впровадження способів ефективного використання медіа у навчальному процесі: обробка традиційних завдань у спеціальній формі (робота з текстами, підготовка повідомлень, доповідей, аналіз інформації, розробка опорних схем і малюнків, мультимедійних презентацій); організація навчальної діяльності з електронними словниками, енциклопедіями, Інтернет-порталами; використання дослідницької методики (самостійний пошук медіаінформації учнями та її критичний аналіз).
Позаурочна форма діяльності
Відеопроекти учнів		Зйомка учнями відеороликів на різні теми з метою виховання медіа грамотності та формування медіакомпетентностей.
Шкільне телебачення		Впровадження проекту «Шкільне телебачення», як можливість максимального розкриття творчого потенціалу вихованцями. Робота над створенням телевізійних програм, дозволяє проявити себе оптимальним чином індивідуально або в групі, спробувати свої сили в самому широкому спектрі людської діяльності - від гуманітарного до технічного. І показати публічно результати своєї роботи.
Бесіди, виховні години, години спілкування		Включення в план виховної роботи заходів з формування медіакомпетентностей.
Внутрішньошкільні та міжшкільні учнівські конференції		Проведення конференцій з розгляду актуальних питань медіаграмотності особистості в умовах навчально-виховного процесу, обміну досвідом

У позакласній роботі медіаосвіта учнів здійснюється через:

 участь   учнів   школи   у   різноманітних   конкурсах   та   акціях з   власними   медійними   продуктами;

•  участь учнів у проведенні   предметних   тижнів;
•  робота   в   шкільному   медіацентрі, випуск   шкільної   газети   “Вертикаль”;
•  МАН;
•  шкільні   конкурси   малюнків,  плакатів,  газет,  презентацій;
•  бібліотечні  уроки;
•  гурткова  робота.

 

- участь учнів у різноманітних конкурсах і акціях з власними медійними продуктами. Наприклад, проект „Пам'ять просить слова“, який містить інтерв’ю з учасником Великої Вітчизняної війни, конкурси плакатів - конкурси листівок , фільм з превентивного спрямування „Кожен обирає сам“.

- проведення предметних тижнів (стенди, екскурсії).

Як правило, кожен клас презентує колективний проект з предмета (газета, колаж, комікс, творчий звіт).

- випуск шкільної газети „Вертикаль“ під керівництвом педагога-організатора, до якої дописувачами і кореспондентами є самі діти.

- науково-дослідну роботу членів МАН.

Учениця нашої школи Никонорова Яна пише роботу «Парасоціальні відносини».

- виставки плакатів, малюнків, присвячених різним подіям і датам, де діти мають змогу втілити своє відношення до різних подій шляхом створення візуального медіатексту.

- конкурси презентацій („Найкраща професія“, „Літо нашого класу“, „Мальовничими стежками рідного краю“, «Обличчя Майдану»).  Школярі відзнімають фото, відео, оформлюють за допомогою ІТ, таким чином підвищують власний рівень медіакультури..

- проведення бібліотечних уроків бібліотекарем школи, на яких діти вчаться працювати з книгою, підбирати матеріал для створення презентацій, знайомляться з новими надходженнями до бібліотеки,новинками преси, перероблюють на новий лад та інсценізують казки, переглядають та обговорюють фільми.

Цікавим і популярним серед дітей є участь у флеш-мобах: у нас вони реалізуються як масові танці, де діти одягнені за певним правилом, в певний час  в певному місці виконують синхронні танцювальні рухи. Малювальний флеш-моб, присвячений Дню миру, толерантності та доброчинності (діти мали змогу залишати свої коментарі на „паркані відвертості“ з різним тем. Цей спонтанний шкільний блог містив багато  цікавих і цінних ідей для організації змістовного шкільного життя. Вважаю, що така форма роботи – це показник медіакультури дітей.) Флеш-моб «День єдності»

- гурткову робу, яка також сприяє розвитку медіаграмотності школярів.

Проведення культурно-масових заходів відкриває широкі можливості застосування ІКТ (свята, лінійки, екскурсії і т.д.). з'явилася ціла колекція мультимедійних презентацій, які поєднують в собі різні інформаційні середовища: графіку, текст, анімацію, відео, звукові ефекти, що створює повноцінний зоровий і звуковий ряди. Аудіовізуальні засоби в даному випадку виступають потужними концентраторами уваги, що робить роботу, що проводиться, ефективнішою в плані виховання, цікавішою і привабливішою для учнів. Інформаційні технології ми також застосовуємо для оформлення спектаклів на театральних тижнях, концертах, різних конкурсах.

Одна з форм використання ІКТ класним керівником - це ведення фотоархівів, проведення творчих звітів про відвідування, як культурних установ, так і звітів про звичайні дні навчання. Зібрані фото- та відеоматеріали використовуємо і для створення спеціальних «інтерактивних» альбомів для випускників. Випускники 9-х та 11-х класів виготовляють презентації-звіти про життя класу, створюють відеоролики.

Відповідно до річного плану роботи школи була організована просвітницька, виховна робота  та сплановані масові заходи. До даного напрямку діяльності можна віднести наступні:

1.      Учнівська конференція за темою: «Безпечний медіа простір».

2.      Гра – квест для учнів 5 – 9 класів «Лабіринтами медіапростору» та інші

 

26 лютого 2015 року в спеціалізованій школі №43 «Грааль» відбулася учнівська конференція на тему «Євроінтеграція України». Сьогодні курс на європейську інтеграцію набув для української держави стратегічного значення. Українці визнають “загальноєвропейські” цінності: свободу, демократію, повагу до людини, верховенство права і сповнені рішучості будувати свою державу на цих основах. Україна розбудовується як на засадах української духовності і моралі, так і на принципах європейської демократії та політичної культури.

У конференції взяли участь політолог, народний депутат України 6-го та 7-го скликання, Олесь Доній; Доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології інституту соціології, психології та управління НПУ імені М.П.Драгоманова, Дікова-Фаворська Олена Михайлівна, учні 9-11-х класів, учителі та адміністрація школи.

 

До Всесвітнього дня розвитку інформації (World Development Information Day) 22 жовтня відбулося засідання круглого столу на тему «Особистість в інформаційному суспільстві: світоглядні виклики та загрози»

Захід проводився за ініціативи відділення філософії та суспільствознавства Київської Малої академії наук учнівської молоді в рамках проекту «ТеоПракт» – спільна діяльність Київської Малої академії наук (КМАН)  і команди проекту «Майбутні професіонали» на базі спеціалізованої школи «Грааль» м. Києва

У ході роботи круглого столу були порушені актуальні та важливі питання:

 1.     Роль та місце мас-медіа в житті суспільства. Доповідачі: Марія Бикова, Анастасія Коржук, Анастасія Пожар – учениці 10-А класу спеціалізованої школи № 43 з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу «Грааль».

2.      Проблема маніпуляції свідомістю через мас-медіа. Доповідач: Валерія Юркова – учениця 10-Б класу СШ № 302.

3.      Інформаційна безпека особистості: проблеми правового регулювання в Україні. Доповідач: Анна Крупяк – учениця 10 класу Скандинавської гімназії.

4.      Психологічна безпека молоді в сучасному інформаційному просторі. Доповідачі: Вікторія Логош та Олександр Воробйов – студенти ІІ курсу Коледжу економіки, права та інформаційних технологій.

 Гостями та активними учасниками диспуту були представники Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України Вікторія Миколаївна Косик та Ірина Вікторівна Тропіна, журналіст, ведуча та редактор програми «Абзац» («Новий канал») Анастасія Кошман, завідувач відділення філософії та суспільствознавства КМАН Тетяна Юріївна Кот, керівник секції соціології Андрій Павлович Хорошенюк, керівник проекту «Майбутні професіонали» Людмила Володимирівна Супруненко.

 

Велику роль у формуванні медіакультури школярів відіграє шкільний психолог Андрушенко Я.С.,  яка проводить з учнями тренінги за програмою  «Рівний-рівному», на яких вчить дітей прийомам активного слухання, партнерській взаємодії. В рамках тижня психології був проведений день перегляду психологічного кіно – старшокласники обговорювали фільми превентивного спрямування, давали оцінку подіям на екрані.

Однією з перспективних складових роботи з учнями й вихованцями по впровадженню моделі медіаосвіти в навчально-виховний процес – це створення шкільного медіаклубу, що включає в себе випуск шкільної газети, розробку структурованого сайту школи-інтернату, організацію роботи радіо, створення відеоканалу на Youtube.

         Отже, комплекс діяльності вчителів, психолога, керівників гуртків дає змогу учням отримати необхідні уміння по створенню медіа продуктів, а також вчить їх орієнтуватися у інформаційному просторі, вибирати із моря інформаційного сміття корисне і значиме зерно істини.

         Наступною складовою медіаосвіти в нашій школі є просвітницька робота з батьками. Формування медіакультури родини, як частини цілісної системи медіаосвіти, провідного чинника ранньої соціалізації дитини, відбувається через впровадження медіаосвіти в родинне середовище. В даному напрямку пропонується організовувати: батьківські конференції, майстер класи «Діти-дорослим», анкетування батьків, тематичні батьківські збори, психолого-консультаційну допомогу батькам з питань медіагігієни

         Традиційним є батьківський лекторій, на якому фахівці лікарі, психолог, вчителі, юристи) підвищують рівень педагогічної культури батьків. Зокрема розглядалися теми «Дитина в агресивному медіа-просторі», де батьки мали змогу ознайомитися із статистикою, останніми дослідженнями фахівців, пов’язаними із впливом мас-медіа на розвиток дитини, отримали поради, як захистити себе і свою родину від маніпулятивних впливів і прихованої шкоди медіа, «Дети прошлого и Интернет поколение. Что такое Интернет поколение?». Також була розглянута тема «Вплив іноземних мультфільмів на дітей», де психолог ознайомила із дослідженнями, які проводились саме із школярами в нашій школі. Батьки отримали листівки, пам’ятки, як правильно переглядати і обговорювати з дитиною медіа-продукцію.

         Під час роботи з курсу «Сімейна розмова» у 7 класі батькам разом з дітьми пропонується обговорити питання про значення реклами у житті людей. Таким чином, батьки (люди, яким дитина найбільше довіряє) вчать своїх дітей розпізнавати маніпулятивні впливи реклами, критично сприймати її,виділяти корисні і шкідливі моменти.

         Отже, навчання у школі основам медіаграмотності і виховання у сім’ї азів медіакультури в комплексі є важливим чинником для медіаосвіти дітей.

         Вважаємо, що запропонована школою соціально-орієнтована модель реалізації медіаосвіти є дієвою і дає високий рівень медіа компетентності випускників у сучасному медіа-суспільстві.

 

Головні причини впровадження медіаосвіти:

 

• вразливість до медіаманіпуляцій   
• відсутність опору насадження низькопробної медіапродукції, аморальних цінностей
• поширення медіазалежності
• підготовка дитини до безпечної розвивальної взаємодії із сучасним інформаційним світом медіа