Історія школи

Граніт науки почали закладати на місці сучасної 43-ої школи ще в  далекому 1911 році, коли з’явилося селище на південь від Солом’янки і одержало назву Олександрівська Слобода. По вулиці Садовій,2,  була побудована перша дворічна церковно-приходська школа. У будинку розміщувались три класи та житлова кімната.

У період з 1918 по 1922 роки у цьому будинку працювала початкова школа «Просвіта» Олександрівської Слободи. З 1923 по 1952 роки тут знаходилась неповна середня школа № 10 Південно-Західної  залізниці.

У ці далекі довоєнні роки у школі вирувало громадське життя, працювали гуртки, підтримувалися зв'язки з громадськими та політичними діячами, письменниками, передовими робітниками та воїнами Червоної Армії. Учителі допомагали у ліквідації  неписемності.

У 1952 році в Залізничному районі на вул. Івана Клименка, 17, (колишній вулиці Преображенській,11)  була збудована середня школа № 43.      Наш навчальний заклад знаходиться на території колишньої середньої школи № 10 Південно-Західної залізниці. Це були невеличкі двоповерховий та одноповерховий будинки, у яких навчалися діти з прилеглих вулиць. З 1952 р. і до їх знесення будівлі використовувалася під житло для вчителів школи № 43.

У новому приміщенні школи учні почали навчатися з ІІ чверті 1953-1954 навчального року. Протягом першої чверті учні початкових класів (у ІІ та ІІІ зміни) навчалися  у школах № 4, № 115 на Солом’янці, № 60 на Батиєвій горі і № 9 на Чоколівці. У першу зміну вчителі та учні 8-х та 9-х класів допомагали у будівництві нової будівлі школи.

 З другої чверті школа стала працювати у першу зміну у новій будівлі. Вона прийняла до себе 800 учнів. На той час це був величезний прорив. Стали працювати різноманітні гуртки, які очолювали батьки, фахівці з підприємств. Було відкрито школу бальних танців, запрацювали спортивні секції. Школа отримувала призові місця в районі та місті. Уся позакласна робота була спрямована на виховання високої культури, отримання додаткових знань та практичних навичок у роботі. Великим успіхом користувалися драматичний гурток, а керував ним учень 9-го класу. Діти брали активну участь у художній самодіяльності. У школі було організовано великий хор, у репертуар якого входили твори різноманітних жанрів. Керував хором ветеран-фронтовик  Новіков Володимир Сергійович.  Великим здобутком школи був дивовижний яблуневий сад, у якому учні відпрацьовували практику, пізнавали природу, допомагали збирати урожай. Ще з початкових класів учителі намагалися привити дітям любов до рідної землі, розвивали спостережливість та працьовитість.

У 1952 році було набрано 9 класів. Випускний клас не набирали, тому перший випуск відбувся у 1954.

Школу тоді очолював Кондратьєв Григорій Трохимович. Йому було 30 років, а за плечима фронт, каліцтво (втратив на Ленінградському фронті ногу). За два літніх місяці 1953 року набрали вчителів та інших фахівців, прийняли 800 учнів.

1 вересня почали з формування педагогічного та учнівського колективів. Без зменшення вкладу директора і вчителів, без приниження оцінки їх роботи 1952-1953 навчальний рік був найвідповідальнішим і найважчим. Школа стала на ноги! Самовіданно працювали вчителі: Хомініч Валентина Абрамівна, Добрянська Ніна Григорівна, Грищенко Раїса Олександрівна, Горемикіна Тамара Іванівна, ХоменкоТ.М., викладач фізкультури Цвек Станіслав Феліксович став учнівським улюбленцем. Добрянська Н.Г. прийшла працювати  до школи з інституту й проробила в школі майже 50 років, маючи у трудовій книжці єдиний запис – викладач англійської мови у школі № 43. Серед вчителів були ветерани Великої Вітчизняної війни: Васильєв Гліб Вікторович, Чигарев Михайло Миколайович. Новиков В.С. захищав Ленінград з першого до останнього дня, брав участь у параді Перемоги у Москві у 1945 році. Сьогодні Новіков почесний ветеран школи.

У наступні роки становище стабілізувалося. Змінювалися керівники, завучі, вчителі, вони накопичували досвід, але пам’ять про першопрохідців має залишатися назавжди.

Зважаючи на те, що територія школи має історичне значення у народній просвіті і захисту Вітчизни, у шкільному музеї розміщені експонати, які висвітлюють історичні події народної освіти в Олександрійській Слободі у період 1922 по 2008 ,а також з 1911 по 1922 роки. Також висвітлено героїчне минуле вчителів, учнів школи, у яких було єдине завдання – захищати Вітчизну та відбудовувати господарство України.

Не оминали нашої школи і освітні реформи. 24 грудня 1958 року було прийнято закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям та про подальший розвиток системи народної освіти", яким передбачався перехід на обов'язкову 8-річну освіту для дітей віком від 7 до 15-16 років. У серпні 1964 року правління прийняло постанову про негайне, з 1 вересня, реформування 11-річних шкіл з виробничим навчанням у десятирічні. У 1966р. скасовано обов'язкову професійну підготовку в загальноосвітніх школах. З 1972 року здійснюється перехід до обов'язкової середньої освіти.

У 1979 році в школі навчалося 1360 учнів по 47 учнів у класі. Задовольнити вимоги свого мікрорайону школа  не могла. Тому в 1986 році був добудований другий корпус школи.

З 2001 року перший корпус перебував на реконструкції, яка завершилась у 2003 році. Після реконструкції школа має 44 навчальних кабінети, два спортивних зали, актовий зал, велику їдальню, три сучасних комп’ютерних класи.

Завдяки високій кваліфікації педагогів закладу, здобуткам та гарній репутації, школа досягла того рівня, коли є потреба зробити наступний крок і піднятися на вищий щабель. Тому  з 1 вересня 2007 року наша школа № 43 несе відповідальну місію спеціалізованої школи № 43 з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу «Грааль»!

Багато чим школа завдячує мудрим керівникам:

Кондратьєв Григорій Трохимович (1952-1960 рр.)

Єлфімова Віра Андріївна (1960-1979 рр.)

Левченко Інна Михайлівна (1979-1998 рр.)

Маркова Надія Іванівна (1998-2003 рр.)

Лазебник Наталія Сергіївна (з 2003 року і дотепер)

Сьогодні у школі працює 78 педагогів, 1441 учнів у 44 класах.

Двоповерховий будинок по вулиці Предображенська, 11 неповної середньої школи № 10 Південно-Західної залізниці.

У період з 1952р. після зведення нової будівлі школи № 43, будинок старої школи використовувався як житло для вчителів 43-ої  школи і був знесений у 1963 р.

Малюнок заслуженого художника України Сліпченка М.Ф. Зведення нової будівлі школи № 43 в   Олександрійській Слободі .

Стара будівля школи №43, побудована у 1953 році.

Спеціалізована школа № 43 з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу «Грааль»  м.Києва

Сучасний вигляд.